1. Людина, яка протягом життя віддана коханню лише до одного партнера; той, хто зберігає вірність одному об’єкту кохання.
2. Той, хто віддано любить щось одне (наприклад, мистецтво, справу, професію), не розпорошуючи своїх почуттів чи інтересів.
однолюбець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |