Значення
- (Психологія) –
Людина, яка протягом життя віддана коханню лише до одного партнера; той, хто зберігає вірність одномуоб’єкту кохання.
- (Психологія) –
Той, хто віддано любить щось одне (наприклад, мистецтво, справу, професію), не розпорошуючи своїх почуттів чи інтересів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однолюбець, р. однолюбця, д. однолюбцеві, з. однолюбця, о. однолюбцем, м. однолюбцеві, к. однолюбцю