Значення
- (Психологія) –
Людина, яка протягом життя віддана коханню лише до одного партнера; той, хто зберігає вірність одному коханому чи коханій.
- (Психологія) –
Той, хто має здатність любити глибоко та постійно, не розпорошуючи своїх почуттів.
- (Зоологія) –
(У зоології) Тварина, яка утворює сталу пару на тривалий час або на весь період розмноження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однолюб, р. однолюба, д. однолюбові, з. однолюба, о. однолюбом, м. однолюбі, к. однолюбе