Древослів

Словник Української Мови

однокомплектний

[odnokomplɛktnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

(Техніка) –
Який складається з одного комплекту, призначений для одного комплекту (однієї пари) чогось.
(Техніка) –
У паперовій промисловості: такий, що має один комплект сіток для формування паперового полотна (про папероробну машину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. однокомплектний, р. однокомплектного, д. однокомплектному, з. однокомплектного, о. однокомплектним, м. однокомплектнім

Більше записів