Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, коли щось складається лише з одного комплекту, одного набору елементів або призначене для одноразового використання без заміни частин.
- (Педагогіка) –
У педагогіці: стан початкової школи, коли в одному класі навчаються учсі різного віку та рівня підготовки, яких навчає один учитель за єдиною програмою (синонім — одноразковість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однокомплектність, р. однокомплектності, д. однокомплектності, з. однокомплектність, о. однокомплектністю, м. однокомплектності, к. однокомплектносте