Значення
- (Мистецтво) –
Властивість предмета, поверхні або зображення, що характеризується наявністю лише одного кольору або відтінку; монохромність.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — одноманітність, відсутність різноманітності, виразних контрастів або змін у чомусь (наприклад, у розповіді, житті, пейзажі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноколірність, р. одноколірності, д. одноколірності, з. одноколірність, о. одноколірністю, м. одноколірності, к. одноколірносте