Древослів

Словник Української Мови

одноколінчатий

[odnokolint͡ʃɑtɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який має лише одне коліно (у значенні: частина стебла між вузлами).

  2. (Техніка) –

    Який складається з одного коліна (у значенні: ланка, ланцюг).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одноколінчатий, р. одноколінчатого, д. одноколінчатому, з. одноколінчатого, о. одноколінчатим, м. одноколінчатім

Більше записів