однохарактерний
[odnoxɑrɑktɛrnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який має однаковий характер, однакові властивості, риси або спрямованість; однорідний за своєю суттю.
- (Мистецтво) –
(У мистецтві) Який містить персонажів, події або явища одного типу, що не розкривають повноти та різноманітності життя; позбавлений художньої багатогранності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однохарактерний, р. однохарактерного, д. однохарактерному, з. однохарактерного, о. однохарактерним, м. однохарактернім