Древослів

Словник Української Мови

однокашник

[odnokɑʃnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Освіта) –

    Людина, яка навчалася разом з кимось у одному навчальному закладі, зазвичай одночасно; товариш по навчанню, співучень.

  2. (Історія) –

    (заст.) Той, хто разом з кимось їв з одного казана (у давнину, наприклад, у семінаріях, військових училищах); товариш по їдальні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. однокашник, р. однокашника, д. однокашникові, з. однокашника, о. однокашником, м. однокашникові, к. однокашнику

Більше записів