однофланцевий

1. Технічний термін, що позначає конструкцію, деталь або з’єднання, яке має лише один фланець (плоский виступ, диск або кільце для кріплення).

2. У сфері інженерних комунікацій (наприклад, трубопроводів) — такий, що з одного боку закінчується фланцем для кріплення, а з іншого — іншим видом з’єднання (наприклад, різьбою або під приварювання).

Приклади:

Відсутні