однодворці

[odnodʋort͡si] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Однодворці — в Російській імперії до 1866 року: особи колишнього військового стану, що походили від дрібних служилих людей (переважно на південних і південно-східних окраїнах), які володіли одним двором і несли прикордонну службу, а пізніше були прирівняні до державних селян, але зберегли деякі привілеї (наприклад, право володіти землею та кріпаками).

  2. (Історія) –

    Однодворці — в Україні XVI–XVIII століть: представники військово-служилого стану, зокрема козаки та їхні нащадки на Слобожанщині, які володіли одним двором (садибою) та невеликою ділянкою землі, несучи військову службу на прикордонні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. однодворка, р. однодворки, д. однодворці, з. однодворку, о. однодворкою, м. однодворці, к. однодворко

Більше записів