1. Який має на собі одяг, вбрання; не голий, не роздягнений.
2. Який має певний одяг, вбрання (за матеріалом, кольором, призначенням тощо).
3. Покритий чим-небудь, вкритий (про предмети).
одітий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
94Як магучій вікінг, одітий у всьо кожане да залізне, з агромною дубіною в руках і чортіками в красних глазіщах, опитний грасмей стер погружаєцця в атаку акі Марс і Одін. Його не остановить торга шество і попрошайство хітрого сопєрніка, здатного всьо помінять і упростить.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Частина мови: прикментик () |