одідичення

[odidɪt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Біологія) –

    (біол.) Процес передачі генетичної інформації від батьківських організмів до нащадків, що забезпечує спадковість ознак; успадкування.

  2. (Юриспруденція) –

    (юр.) Отримання майна, прав або обов’язків від померлої особи (спадкодавця) на підставі закону або заповіту; спадкування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одідичення, р. одідичення, д. одідиченню, з. одідичення, о. одідиченням, м. одідиченні, к. одідичення

Більше записів