очікувально

У лінгвістиці та текстології — спосіб оформлення пунктуаційного знака (переважно двокрапки), що вказує на наступний безпосередньо за ним текст, який розкриває, пояснює або перелічує щось зі сказаного раніше.

Приклади:

Приклад 1:
Хвилину Кольчик дивився на неї очікувально, а тоді як рикне: «Ну, Тарасівно!», і вона почала швидко говорити… Ситуація до краю прикра: до мене, попри те, що я змішувала їм усі карти, ставляться коректно і з повагою, а до неї… Так ламали людей… Коли після цієї очної ставки я вийшла на вулицю, в мене підгиналися ноги. Пам’ятаю, що відразу ж я зайшла до Дзюби (він тоді ще був на волі) у видавництво «Дніпро», яке містилося недалеко від КГБ, — мені хотілося доторкнутися до людини.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”