Приклад 1:
Де тоді гасає, коли жадібне сонце воду п’є із келиха мого, мов гриф неситий, коли від спраги никне очерет, зоставшися на березі сухому, коли, вмираючи, лілеї клонять до теплої води голівки в’ялі? Де він тоді?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Литаврові голоси спочатку зашелестіли, як очерет, і, як очерет, нагнулися над лежачими козачими шапками і кожухами, над схованими під ними обличчями. Коні від того шелесту запряли вухами, їхні ніздрі заграли, очі стали кругліші, а Наливайко з Оливкою і Шостаком відчули, що козаки від литаврового шелестіння принишкли в санях і почали прислухатися.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 3:
(Ривком скидає коси наперед і вся зіщулюється.. Її руки загубилися під косами, здавалось, чорні скойки перлівниці збираються задуши ти глибоко всередині захований скарб., але що відразу за цим могутнім стиском один видих — і вона вся розтулиться, і перлина спалить усіх.. Але ніби злякавшись тої близької миті, вона, така ж зіщулена, темна, не відгортаючи кіс, підбігає до очерету і навпомацки припадає до нього, у його соковите зілля.. Висмикує добрий жмут і розкидає над собою.. Вона хапає ще і ще.. Її нападає шал, може вона хоче зірвати із себе кухарську личину, але щоб її заслонив хоч очерет.. Стебла ламаються, падають на свіжу, чорну грядку землі.. Вона довго нічого не бачить — що вже сама толочить землю, її босі ноги вже давно чорні.. Напад шалу уривається, як і почався: вона раптом бачить свої слі ди.. Вона падає на коліна і га рячково визбирує, пригладжує сліди долонями.. Вона хоче усе повернути як було.. Очеретяною китицею заскороджує довго стоптану землю.. Вона витягає з баняка решту стебел, влазить І 47 усередину, нагинається і, трохи присівши, вимив ає ноги.. Вилазить, знов устромлює очерет.. Заколює ззаду волосся.. Поправляє надламаний очерет..). Він каже, в далеку дорогу., у світ.. Але хто йому покаже ту дорогу?..
— Зеров Микола, “Камена”
