об’їзний

1. Призначений для об’їзду, що оминає щось (найчастіше центр населеного пункту або ділянку з перешкодою для руху).

2. Такий, що здійснює об’їзд, об’їжджає щось (про транспортний засіб або особу).

3. У складі власних назв: що стосується дороги, шляху, маршруту, призначеного для об’їзду (напр., Об’їзна дорога, Об’їзний шлях).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик (True) |