1. Ставати об’єктивним, набувати об’єктивного характеру; втілюватися в конкретні, реальні форми, відокремлюватися від суб’єкта як незалежна сутність або предмет.
2. У філософії: переходити зі стану суб’єктивного переживання, ідеї у стан об’єктивної, незалежної від свідомості реальності; опредметнюватися.