1. Надавати чому-небудь об’єктивного, незалежного від суб’єктивного сприйняття характеру; втілювати ідею, думку, почуття у конкретній, матеріальній формі.
2. У філософії: розглядати явище як об’єктивну реальність, що існує незалежно від свідомості.
Словник Української Мови
Буква
1. Надавати чому-небудь об’єктивного, незалежного від суб’єктивного сприйняття характеру; втілювати ідею, думку, почуття у конкретній, матеріальній формі.
2. У філософії: розглядати явище як об’єктивну реальність, що існує незалежно від свідомості.