1. На основі об’єктивних фактів, незалежно від особистих думок, упереджень або емоцій; безсторонньо, неупереджено.
2. Відповідно до реальної дійсності, так, як є насправді; реально, дійсно.
Словник Української Мови
Буква
1. На основі об’єктивних фактів, незалежно від особистих думок, упереджень або емоцій; безсторонньо, неупереджено.
2. Відповідно до реальної дійсності, так, як є насправді; реально, дійсно.
Приклад 1:
Мені не вдається вибрати позицію, з якої можна було би бачити світ, як то кажуть, об’єктивно чи бодай суб’єктивно. Хоча ознаки і суб’єкта, й об’єкта у мені десь, мабуть, є. Повинні десь бути.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”