1. (у програмуванні) такий, що ґрунтується на концепції об’єктів, які містять дані та методи для їх обробки, і що використовує принципи інкапсуляції, успадкування та поліморфізму (напр. об’єктно-орієнтована парадигма, об’єктно-орієнтована мова програмування).
2. (у ширшому сенсі) такий, що орієнтований на розгляд або опис явищ, процесів чи систем як сукупності взаємодіючих об’єктів.