об'єднувальний
[ob'jɛdnuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має властивість об’єднувати, з’єднувати когось або щось у єдине ціле; спрямований на об’єднання.
-
Який служить для об’єднання, поєднання різних частин, елементів або явищ у системі.
-
У назвах історичних подій або політичних концепцій: такий, що спрямований на об’єднання розрізнених територій або груп навколо спільної ідеї (наприклад, об’єднувальний собор).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. об'єднувальний, р. об'єднувального, д. об'єднувальному, з. об'єднувального, о. об'єднувальним, м. об'єднувальнім