об’єднувальний

Який має властивість об’єднувати, з’єднувати когось або щось у єдине ціле; спрямований на об’єднання.

Який служить для об’єднання, поєднання різних частин, елементів або явищ у системі.

У назвах історичних подій або політичних концепцій: такий, що спрямований на об’єднання розрізнених територій або груп навколо спільної ідеї (наприклад, об’єднувальний собор).

Приклади:

Відсутні