обичайка

1. Народна назва рослини з родини айстрових (Achillea millefolium), що має дрібні білі або рожеві квітки, зібрані у щитки, та перисто-розсічене листя; звичайна деревій, деревій звичайний, білоголовник.

2. Застаріла назва рослини з родини гвоздикових (Dianthus superbus), відомої як гвоздика пишна.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кожна обичайка складається з двох чи більше обшивок. Силовий набір виконується спільно з елементами оболонки чи виготовляється окремо та з’єднується з нею зварюванням і клепан- ням.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |