обвуглюваний

[obʋuɦljuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Такий, що піддається обвуглюванню; здатний обвуглюватися.

  2. (у техніці, хімії) Про матеріал або речовину, що під впливом високої температури без доступу повітря перетворюється на вугілля, кокс або інший вуглецевий залишок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обвуглюваний, р. обвуглюваного, д. обвуглюваному, з. обвуглюваного, о. обвуглюваним, м. обвуглюванім

Більше записів