обумовити

1. Встановити певні умови для чогось, визначити обставини або правила, що регулюють діяльність, процес, угоду тощо.

2. Зробити чинником, що визначає появу, розвиток або характер чогось; бути причиною або передумовою.

3. У мовознавстві — визначити, обмежити значення одного елемента вислову (наприклад, іменника) за допомогою іншого (означення, прикладки, додатка тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Але видиме випромінювання може обумовити так звану ступеневу фотоіоні- зацію. Цей процес відбувається в два ет а- пи.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”