обумовлювання

[obumoʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обумовлювати”; встановлення умов, визначення обставин або факторів, що впливають на хід, розвиток або результат чогось.

  2. (У логіці та лінгвістиці) Вказання на обставини, що обмежують або конкретизують дію, стан або ознаку; вираження умовного зв’язку між явищами або подіями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обумовлювання, р. обумовлювання, д. обумовлюванню, з. обумовлювання, о. обумовлюванням, м. обумовлюванні, к. обумовлювання

Більше записів