Значення
-
Дія за значенням дієслова “обумовити”; визначення, встановлення умов, обставин або причин чого-небудь; формулювання умови.
-
Умова, обставина, яка визначає, зумовлює щось; причина, фактор, що обумовлює явище або процес.
-
У логіці та лінгвістиці — логічна або граматична залежність, зв’язок між двома явищами, коли одне є підставою або умовою для іншого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обумовлення, р. обумовлення, д. обумовленню, з. обумовлення, о. обумовленням, м. обумовленні, к. обумовлення