1. Дія за значенням дієслова “обумовити”; визначення, встановлення умов, обставин або причин чого-небудь; формулювання умови.
2. Умова, обставина, яка визначає, зумовлює щось; причина, фактор, що обумовлює явище або процес.
3. У логіці та лінгвістиці — логічна або граматична залежність, зв’язок між двома явищами, коли одне є підставою або умовою для іншого.