обтюратор

[obtjurɑtor] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Обтюратор — у кінематографії та фотографії: пристрій у кінокамері або фотоапараті, що перериває потік світла, зазвичай у вигляді обертового диска з секторним вирізом, який регулює тривалість експозиції світлочутливого матеріалу.

  2. Обтюратор — у техніці: ущільнювальний пристрій (наприклад, кільце, манжета), що запобігає проникненню рідини або газу в зазор між рухомими частинами механізмів.

  3. Обтюратор — у військовій справі (застаріле): пристрій у затворі артилерійської гармати, що забезпечує ущільнення (обтюрацію) під час пострілу, не даючи пороховим газам прорватися назад.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтюратор, р. обтюратора, д. обтюраторові, з. обтюратор, о. обтюратором, м. обтюраторі, к. обтюраторе

Більше записів