обтикання

[obtɪkɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обтикати” — прикрашання чогось, розміщення предметів навколо чогось або по краях (наприклад, обтикати віночок квітами).

  2. В архітектурі та будівництві: спосіб облицювання або оздоблення поверхні (наприклад, стіни) штучним або природним каменем, цеглою, плиткою, при якому матеріал кріпиться до основи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтикання, р. обтикання, д. обтиканню, з. обтикання, о. обтиканням, м. обтиканні, к. обтикання

Більше записів