обточуваний

[obtot͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Такий, що піддається обточуванню; призначений для обробки на токарному верстаті.

  2. У техніці: такий, що має форму, зручну для обробки обточуванням (про заготовку, деталь).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обточуваний, р. обточуваного, д. обточуваному, з. обточуваного, о. обточуваним, м. обточуванім

Більше записів