1. Технічний термін, що позначає форму поверхні (корпусу, кузова тощо), яка забезпечує мінімальний опір руху в повітряному або рідкому середовищі; обтічна форма.
2. У географії — обхід, обгин чогось; територія, що прилягає до чогось з боків (наприклад, обтік річки).
3. Застаріле значення: дія за значенням дієслова «обтікати»; процес обтікання чимось навколо чогось.