Значення
-
Технічний термін, що позначає форму поверхні (корпусу, кузова тощо), яка забезпечує мінімальний опір руху в повітряному або рідкому середовищі; обтічна форма.
-
У географії — обхід, обгин чогось; територія, що прилягає до чогось з боків (наприклад, обтік річки).
-
Застаріле значення: дія за значенням дієслова «обтікати»; процес обтікання чимось навколо чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтік, р. обтоку, д. обтокові, з. обтік, о. обтоком, м. обтокові, к. обтоку