обсихання

[obsɪxɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес втрати рідини, вологи поверхнею чогось, що призводить до утворення сухих ділянок, часто зі зміною структури або появи тріщин.

  2. У медицині — патологічний стан шкіри або слизових оболонок, що характеризується їх надмірним висиханням, лущенням, втратою еластичності.

  3. У техніці та побуті — явище повільного випаровування вологи з матеріалів (наприклад, бетону, дерева, ґрунту) після зволоження, що є етапом їхнього твердіння або повернення до нормального стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обсихання, р. обсихання, д. обсиханню, з. обсихання, о. обсиханням, м. обсиханні, к. обсихання

Більше записів