1. (Про людину) Який має обсидку, тобто має навички сидіння в одній позі тривалий час без втоми, зокрема в контексті медитативних практик.
2. (Розм.) Про місце або предмет: такий, на якому багато хто сидів або який часто використовують для сидіння; засиджений.