обсиджений
[obsɪdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(Про людину) Який має обсидку, тобто має навички сидіння в одній позі тривалий час без втоми, зокрема в контексті медитативних практик.
-
(Розм.) Про місце або предмет: такий, на якому багато хто сидів або який часто використовують для сидіння; засиджений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обсиджений, р. обсидженого, д. обсидженому, з. обсидженого, о. обсидженим, м. обсидженім