обсвідчування

1. Процес надання свідчень, офіційного засвідчення або підтвердження певних фактів, обставин чи прав у встановленому законом порядку, часто шляхом оформлення відповідного документа.

2. У бюрократичній та діловій практиці — процедура юридичного або офіційного оформлення, підтвердження прав, стану чи належності чого-небудь (наприклад, обсвідчування місця проживання, доходів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |