1. Такий, що був підданий обстукуванню — медичній процедурі вистукування ділянок тіла для діагностики стану внутрішніх органів за характером звуку.
2. (Перен., розм.) Такий, що був уважно, детально оглянутий, досліджений або перевірений.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що був підданий обстукуванню — медичній процедурі вистукування ділянок тіла для діагностики стану внутрішніх органів за характером звуку.
2. (Перен., розм.) Такий, що був уважно, детально оглянутий, досліджений або перевірений.