обстуканий
[obstukɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що був підданий обстукуванню — медичній процедурі вистукування ділянок тіла для діагностики стану внутрішніх органів за характером звуку.
-
(Перен., розм.) Такий, що був уважно, детально оглянутий, досліджений або перевірений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обстуканий, р. обстуканого, д. обстуканому, з. обстуканого, о. обстуканим, м. обстуканім