обстріл

1. Дія за значенням дієслова обстрілювати; інтенсивний вогонь з різних видів вогнепальної зброї (артилерії, мінометів, кулеметів тощо) по якійсь цілі, території або об’єкту.

2. Результат такої дії; період часу, протягом якого ведеться інтенсивний вогонь, а також пошкодження, завдані таким вогнем.

Приклади:

Приклад 1:
Гармати почали обстріл Чигирина. Величезні, пудові ядра, лишаючи димні сліди, летіли до міста й били у високу кам’яну скелю.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Цей обстріл завдавав мало шкоди, але чергові британські солдати одразу запалювали натрієві факели, роблячи враження, що все горить після прямих попадань. Але все ж таки залишалися питання – чи дійсно OKW повірило тому, в чому його різноманітними засобами намагалися переконати союзники, чи може хтось з OKW все ж таки відчув фальш?
— Малярчук Таня, “Згори вниз”