обставинно-означальний
[obstɑʋɪnno-oznɑt͡ʃɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(У граматиці) Який виражає обставину (час, місце, причину, мету тощо) та одночасно виконує означувальну функцію щодо дієслова, прикметника, прислівника або іменника; такий, що належить до розряду обставинно-означальних прикметників.
-
(Про прикметник) Такий, що поєднує в собі ознаки якісного та відносного прикметника і вказує на ознаку предмета через його зв’язок з дією або іншою ознакою (напр., *вечірній* (час) одяг, *дитяча* (призначення) лікарня).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обставинно-означальний, р. обставинно-означального, д. обставинно-означальному, з. обставинно-означального, о. обставинно-означальним, м. обставинно-означальнім