обскромаджений
[obskromɑdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(про людину) такий, що має обмежені матеріальні можливості, бідний, знедолений; часто вживається з відтінком іронії або жарту.
-
(про місце, приміщення) убого обладнаний або обставлений, позбавлений необхідних речей, злиденний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обскромаджений, р. обскромадженого, д. обскромадженому, з. обскромадженого, о. обскромадженим, м. обскромадженім