1. (про людину) такий, що має обмежені матеріальні можливості, бідний, знедолений; часто вживається з відтінком іронії або жарту.
2. (про місце, приміщення) убого обладнаний або обставлений, позбавлений необхідних речей, злиденний.
обскромаджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |