Значення
-
Прикметник, що стосується процесу обрихтовки — підготовки, обробки або приведення чогось у належний стан, порядок (наприклад, обрихтовувальні роботи, обрихтовувальний цех).
-
У технічних та промислових галузях — призначений для підготовчої, завершальної або допоміжної обробки матеріалів, деталей, поверхонь перед подальшими операціями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрихтовувальний, р. обрихтовувального, д. обрихтовувальному, з. обрихтовувального, о. обрихтовувальним, м. обрихтовувальнім, к. обрихтовувальний