1. Який викликає відразу, огиду, сильне незадоволення через надмірність, одноманітність або неприємні якості; такий, що набрид або остогид.
2. Який втратив новизну, привабливість через звичність або постійне повторення; надокучливий.
обридлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це рішення вмить розвіяло йому весняний сум й змінило його ставлення до корів та мусіньки — знаючи, що незабаром звільниться від них назавжди, він почав виявляти до них ласкавість господаря, якого обридлий гість взявся вже за капелюха. Тим часом він розпитував товаришів про кімнати й оглядав декотрі, але всі вони були зв’язані з ремонтом або відчіпним, а він грошей не хотів витрачати, чудово розуміючи, що однаково не спроможен зараз оплатити помешкання, яке б його смакові й гідності цілком відповідало, і тому волів узяти до кращих часів щось гірше, ніж по-дурному витрачатись на посереднє.На кінець червня інститут завмер зовсім.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |