обручик

[obrut͡ʃɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Невелике кільце, зазвичай металеве, дерев’яне або пластикове, що використовується як прикрада, фурнітура або функціональна деталь (наприклад, для підвішування чогось, з’єднання частин, як основа для вишивання).

  2. Предмет у формі кільця, призначений для дитячої гри, у якій його котиться або обертають; також гімнастичний снаряд у формі кільця.

  3. Технічний елемент у вигляді кільця для з’єднання, кріплення або посилення конструкцій (наприклад, обручі дерев’яної бочки, обруч колеса).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обручик, р. обручика, д. обручикові, з. обручик, о. обручиком, м. обручикові, к. обручику

Більше записів