обручений

1. Який перебуває в стані заручин, тобто дав обіцянку одружитися з кимось і отримав таку ж обіцянку від іншої особи; заручений.

2. Який пов’язаний із заручинами, стосується їх; заручний.

Приклади:

Відсутні