1. Який перебуває в стані заручин, тобто дав обіцянку одружитися з кимось і отримав таку ж обіцянку від іншої особи; заручений.
2. Який пов’язаний із заручинами, стосується їх; заручний.
обручений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |