1. Який стосується обручення, заручин; призначений для церемонії заручин.
2. Який символізує шлюбну обіцянку, союз або є його знаком (наприклад, про кільце).
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується обручення, заручин; призначений для церемонії заручин.
2. Який символізує шлюбну обіцянку, союз або є його знаком (наприклад, про кільце).
Приклад 1:
Потім вона сумно й несміливо показує свою праву руку, а на ній, на пальці, обручальний персте еіь, що я його до цього часу зовсім не бачив. Такий я був дурний і щасливий.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”