обрубувач

[obrubuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Обрубувач — спеціальний пристрій або механізм, призначений для обрубування (відсікання, відрізання) чогось, наприклад, литви, задирок металу, гілок дерев.

  2. Обрубувач — робітник, який займається обрубуванням (наприклад, литви у ливарному виробництві).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрубувач, р. обрубувача, д. обрубувачеві, з. обрубувача, о. обрубувачем, м. обрубувачеві, к. обрубувачу

Більше записів