обрубник

[obrubnɪk] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Робітник, який займається обрубуванням чого-небудь (наприклад, гілок, сучків).

  2. Інструмент для обрубування, обтесування (наприклад, сокира, тесло).

  3. (у лісівництві) Ділянка лісу, призначена для рубки, лісосіка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обрубник, р. обрубника, д. обрубникові, з. обрубника, о. обрубником, м. обрубникові, к. обрубнику

Більше записів