оброть

[obrotʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Частина кінської збруї, ремінь або нашийник, що надівається на голову коня для прив’язування або ведення.

  2. (переносно) Те, що обмежує волю, стримує, зв’язує; символ підпорядкування або залежності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оброть, р. оброті, д. оброті, з. оброть, о. оброттю, м. оброті, к. оброте

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів