недоуздок

1. Спеціальна мотузка або ремінь з вуздечкою, який надівають на голову коня чи іншої тварини для прив’язування, ведення або обмеження рухів під час випасання чи догляду, але без удил у роті.

2. У технічній термінології — короткий канат, трос або ланцюг з двома петлями на кінцях, що використовується для тимчасового кріплення вантажів, спорядження тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |