Значення
-
(історичне) Перебувати на становищі оброчника, тобто селянина, який сплачував панщину або державі грошовий чи натуральний оброк за користування землею.
-
(переносне, рідковживане) Перебувати у стані залежності, підпорядкування або зобов’язаності, аналогічному до становища оброчника; опинитися в умовах, що вимагають виконання важких або принизливих умов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я оброчникуюся, ти оброчникуєшся, він оброчникується, ми оброчникуємося, ви оброчникуєтеся, вони оброчникуються