Історичний термін, що означає систему господарювання в Російській імперії, при якій державні селяни (оброчники) замість панщини сплачували грошовий чи натуральний оброк (податок) державі.
Стан або становище оброчника — державного селянина, який перебував на грошовому чи натуральному оброку.