Значення
-
Історичний термін, що означає систему господарювання в Російській імперії, при якій державні селяни (оброчники) замість панщини сплачували грошовий чи натуральний оброк (податок) державі.
-
Стан або становище оброчника — державного селянина, який перебував на грошовому чи натуральному оброку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оброчникування, р. оброчникування, д. оброчникуванню, з. оброчникування, о. оброчникуванням, м. оброчникуванні, к. оброчникування