оброчникування

Історичний термін, що означає систему господарювання в Російській імперії, при якій державні селяни (оброчники) замість панщини сплачували грошовий чи натуральний оброк (податок) державі.

Стан або становище оброчника — державного селянина, який перебував на грошовому чи натуральному оброку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |