обрізати

1. Відрізати край, кінцівку або частину чогось, укоротити, зменшити довжину.

2. Підрізати кінці або краї чогось для надання певної форми, вирівняти.

3. Позбавити чогось частини, скоротити, урізати (наприклад, текст, бюджет, повноваження).

4. У релігійному обряді: здійснити обрізання (циркумцізію) — хірургічне видалення крайньої плоті статевого члена.

5. У переносному значенні: різко перервати, припинити щось (наприклад, розмову).

Приклади:

Приклад 1:
Семіти здійснили рішучий крок у бік здорового глузду, коли вирі­ шили його обрізати. Ще інші раси пішли далі — від обрі­ зання до відрізання, на­ приклад, акефали, в яких згадане відрізання служило необхідною передумовою шлюбної ініціяції.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
104 До нашого міста не знати коли і кудою закрався сніг Вже всі із середини зіниць до пучок все болючіше відчувають його білину вже всі диктори радіо й телебачення і всі газетні шпальти від ранку до ночі кричать кричать що у місті — сніг але ніхто не може його виявити Тільки: варто друзям чи незнайомим потиснути одне одному руки або ледь торкнутись п леча як обоє біліють і кам’яніють назавжди їх звіддалік обходять на тротуарах і жіноче волосся розростається так що дарма обрізати жене за пасмами снігу невикритого і деревам трамваям та людям важко в ньому і важко дихати і дзигарі цокотять цокотять не маючи сили спинитися хоч давно непідтягнені гирі вже лежать на підлозі і вогонь горить і горить боячись ворухнутися а дро ва геть уже витліли тільки б не гірше тільки б не гірше і одні жінки народжують підряд без зачаття вже мабуть по восьмій дитині а інші ро ками здержують у собі єдину і ніхто більше не виходить на вулицю будинки витиснули із себе вікна і двері і в глухих своїх стінах стиска ються і стискаються вже кутки рівніші за стіни і мовчки в кожному домі без їжі без сну всі затято тешуть єдиного через у се місто тешуть величезного хреста До нашого міста не знати коли і кудою закрався сніг: дні минаються минаються ночі але час стоїть 6. Сafe Угорі над деревами була відкрита тераса.
— Зеров Микола, “Камена”