обрідлий БукваО 1. Який належить до обряду, пов’язаний з обрядом; обрядовий. 2. Який став звичним, традиційним, набув ознак обряду; затверджений звичаєм. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←розревітисярозразитися→
