Значення
-
Образотворчість — це загальна назва для видів мистецтва, які відтворюють навколишню дійсність у видимих, пластичних формах (живопис, графіка, скульптура тощо); образотворче мистецтво.
-
Образотворчість — це властивість, здатність чого-небудь створювати художні образи; образність, наочність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. образотворчість, р. образотворчості, д. образотворчості, з. образотворчість, о. образотворчістю, м. образотворчості, к. образотворчосте